Пандемія COVID-19 поставила перед сферами Української культури та освіти нові задачі, до вирішення яких ці галузі виявилися не до кінця готовими.
Сфера культури зіткнулася із викликом необхідності переведення більшості культурних продуктів і заходів у сферу онлайн, діджиталізації, пошуку нових способів комунікацій із аудиторіями.
Сфера освіти також стоїть перед необхідністю швидко запроваджувати технології онлайн-навчання і вчити дітей опановувати знання незвичним для них способом.
У цьому контексті після перших спроб впровадити загальноукраїнські медіа проекти із онлайн-освіти стало очевидно, що ефективність цих проектів залежить від двох чинників:
- Наукова, методична та педагогічна точність матеріалів, які викладаються
- Можливість утримувати увагу учнів, які перевантажені онлайн-контентом.
Виходячи із другого фактору, участь представників галузі культури у створенні просвітницького контенту для школярів є надзвичайно важливою.
З іншого боку, якщо розглянути результати сесії ЗНО-2020, результати тестування з історії України є невтішними. 13,19% дітей з 178 714, які взяли участь у тестуванні, не склали іспит. Це найгірший показник з 11 предметів, які виносилися на ЗНО. Із тих випускників, які ЗНО з історії України здали лише 10% мають результати вищі за 170 балів із 200.
Таким чином, актуальність проекту розкладається на спектр архіважливих для суспільства і країни питань:
– діти втрачають інтерес до власної історії через нецікаві шкільні програми, нудні підручники, часто – вчителів, які формально ставляться до своєї праці;
– діти в певний період свого дорослішання втрачають контакт в спілкуванні та взаємному розумінні з своїми батьками, що обумовлено мінімальним взаємним спілкуванням та, практично, відсутністю спільних тем для діалогів;
- Діти і підлітки часто не мають/не знають навіть мінімальної інформації про історичні події, пам’ятки, що знаходяться поблизу, не можуть вписати їх в наратив часу та низку духовних цінностей;
- Батьки в певний час втрачають авторитет у дітей через брак спілкування;
- Викладачі не мають мотивуючих інструментів зацікавити підлітків історією як свідомо формуючою дисципліною в школі.
Актуальність проекту полягає у тому, що візуальний матеріал, створений під час проекту, буде виконувати декілька описаних вище важливих функцій. Зокрема, він буде актуальним та корисним для викладачів історії в освітніх закладах, аби заінтригувати учнів, спонукати до дискусії, змусити більше довідатися про подію та пам’ятку, спробувати себе в подібних проектах.