Історія України 10 клас. Кореспондуючі теми:
- Спроба відновлення Української держави. Початок збройної боротьби УПА,
- Рух Опору та його течії в Україні,
- Вигнання з України нацистських загарбників)
Мета уроку
- Ознайомити учнів з історичними передумовами створення УПА, пояснити причини збройного опору УПА. Охарактеризувати сили сторін та перебіг бою під Гурбами. Розкрити його масштаби та значення як найбільшого збройного зіткнення УПА з військами НКВС.
- Розвивати вміння аналізувати історичні події, порівнювати їх із сучасними подіями, формулювати висновки. Формувати вміння визначити наслідки та історичне значення подій, встановлювати паралелі між подіями 1944 року та сучасністю.
- Формувати громадянську позицію та повагу до боротьби українців за свободу., вміння аргументувати власну позицію.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Обладнання та матеріали:
- Відеоурок,
- Карта битви під Гурбами,
- Таблиці: сили сторін, командувачі, хронологія,
- Роздаткові матеріали для груп,
- Проектор/смарт-дошка,
- Стікери, маркери, ватмани,
- Короткі біографії учасників бою (Петро Олійник, Василь Кук, Михайло Марченков).
Хід уроку
Актуалізація опорних знань
Мозковий штурм: “Що вам відомо про УПА?”
Клас поділяється на групи, які обговорюють між собою відповідь на питання, формулюють її і доносять до аудиторії. Вітається не тільки об’єм інформації, а й оригінальність подачі. Наприклад, інтерв’ю з бійцем УПА, звіт командира, або допис у ЗМІ.
Повідомлення теми та мети уроку
Вступне слово вчителя:
Українська Повстанська Армія – це унікальне явище не лише в історії України, а й у світовій історії. УПА – це армія, яка воювала без власної держави, проти трьох потужних сил одночасно: нацистської Німеччини, Радянського Союзу та польських збройних формувань. Вона не отримувала допомоги від інших країн, не мала стабільного тилу чи регулярного постачання. І попри це – зуміла організувати масштабний збройний рух опору, який тривав понад десять років.
Уявіть собі армію без держави. Без генералів у розкішних кабінетах. Без бронетехніки, без підтримки союзників. Лише зброя, віра у власну країну і ліс – єдиний тил. Саме так воювала Українська Повстанська Армія. Її боротьба – це не просто епізод минулого. Це доказ, що українці навіть у найтемніші часи здатні чинити спротив і захищати свою свободу. І саме тому ця назва – УПА – звучить так сильно і сьогодні.
УПА – це приклад боротьби не за імперські амбіції, а за право бути вільним народом на своїй землі. І саме тому її історія – не лише про минуле, а й про цінності, які важливі для нас сьогодні.
Сьогодні ми зосередимо нашу увагу на короткій історії і лише одному бою Української повстанської армії. Спробуйте не тільки почути, а й прожити ці події.
Перегляд відео
Робота з відео
Дати відповіді на питання:
- Якими були сили, структура і мета повстанців?
- Якими були позиції НКВС?
- Чому НКВС вважала повстанців такою загрозою?
- Чому ця битва стала найбільшою?
Групова робота “Тактика і наслідки”
Мета:
- навчити учнів самостійно аналізувати історичні події,
- структурувати інформацію за ключовими напрямами,
- формулювати висновки та представляти їх класу.
Загальні інструкції для всіх груп:
1. Отримати Інструкцію.
3. Ознайомитись із завданням.
4. Виконати завдання (заповнити таблиці, позначити об’єкти на картах).
5. Сформулювати відповіді на питання.
6. Презентувати свою роботу.
7. Взяти участь у обговоренні презентацій інших груп.
Роздатковий матеріал (роздрукувати на окремих листах):
Група 1: Сили сторін
Завдання:
1. Визначте, які сторони брали участь у битві під Гурбами.
2. Оцініть чисельність і озброєння УПА та НКВС.
3. Вкажіть географічні особливості району бою.
Матеріали для роботи:
• Таблиця з чисельністю та озброєнням.
| Сили | Командування | Чисельність | Озброєння |
• Карта місцевості (Гурби, Антонівці, Дерманський ліс).
• Коротка текстова довідка.
У бою під Гурбами (квітень 1944 року) протистояли загони УПА та війська НКВС. УПА складалася приблизно з 5 тис. бійців (УПА-Північ «Богун» та УПА-Південь), а сили НКВС мали значну перевагу: близько 30 тис. солдатів, авіацію, бронепоїзди, танки та кінноту.
УПА. Чисельність: приблизно 5 тис. (включаючи місцевих мешканців, які приєдналися до повстанців). Підрозділи: південна група УПА-Північ «Богун» (під командуванням Петра Олійника — «Енея») та з’єднання «Холодний Яр» УПА-Південь. Озброєння: 2 батареї гармат і кілька мінометних ланок.
Війська НКВС. Чисельність: близько 30 тис. солдатів та офіцерів. Підрозділи: 5 бригад солдатів та деякі частини Червоної Армії. Озброєння: авіація, бронепоїзди, 15 легких танків, кіннота.
Очікуваний результат:
— Презентація таблиці з даними про сторони.
— Пояснення впливу рельєфу на тактику бою.
Група 2: Перебіг бою
Завдання:
1. Відновіть хронологію подій 20–25 квітня 1944 року.
2. Визначте ключові етапи битви.
3. Позначте зміни ситуації для обох сторін.
Матеріали для роботи:
• Хронологічна таблиця.
| Дата, час | Подія | Значення |
• Короткі уривки з описом подій.
Передумови. У квітні 1944 року радянські війська розпочали масштабну операцію проти з’єднань УПА, які опинилися в їхньому тилу після відступу німецьких військ.
Хід бою. 21 квітня: Початок операції НКВС, яка призвела до оточення українських повстанців у дермансько-точевицьких лісах. 22-23 квітня: Починаються перші сутички між повстанцями та НКВС. 24 квітня: Розпочато генеральний наступ військ НКВС, проте повстанці успішно тримали оборону, використовуючи окопи та укріплення. 25 квітня: Загони УПА почали прорив з оточення, розділившись на три групи, і успішно вийшли з оточення.
• Міні-карта для позначок.
Очікуваний результат:
— Презентація ланцюжка ключових подій.
— Акцент на тривалості боїв і оточенні.
Група 3: Тактичні рішення і наслідки
Завдання:
1. Визначте тактичні дії УПА.
2. Проаналізуйте тактичні переваги та помилки НКВС.
3. Сформулюйте висновки, які командування УПА зробило після бою.
Матеріали для роботи:
• Короткий огляд переваг і помилок сторін.
Переваги сторін
Переваги УПА:
- Гарне знання місцевості: Повстанці оперували на знайомій території, що дозволило їм ефективно використовувати лісисто-болотисту місцевість для маскування та маневрів.
- Високий бойовий дух і мотивація.
- Військова тактика: УПА використовувала тактику партизанської війни, що включала кругову оборону та швидкий прорив.
- Командирський склад: Грамотні дії командування УПА дозволили організувати ефективний прорив та вивести з оточення більшу частину особового складу.
Переваги НКВС:
- Значна чисельна та технічна перевага: Радянські війська переважали повстанців у кілька разів, а також мали на озброєнні артилерію, танки та авіацію.
- Чітка організація та координація: Підрозділи НКВС були регулярними військами, мали налагоджену систему командування та зв’язку.
- Досвід ведення боїв: Війська НКВС мали досвід бойових дій та застосування різних тактичних прийомів, особливо в боротьбі з партизанськими загонами.
Помилки сторін
Помилки УПА:
- Концентрація великих сил: Повстанці допустили помилку, зібравши в одному місці значні сили (близько 5 тис. осіб), що полегшило їх оточення військами НКВС.
- Об’єктивні фактори: Незважаючи на героїзм, УПА не могла протистояти ворогу в відкритому бою через недостатнє озброєння, відсутність важкої техніки та авіації.
Помилки НКВС:
- Недооцінка бойового духу та здатності повстанців до організованого опору. НКВС розраховувало на швидку та повну ліквідацію угруповання.
- Невдала тактика блокади: Замість щільного оточення, радянські війська створили занадто розтягнуте кільце. Це дозволило повстанцям знайти слабке місце в обороні та здійснити прорив.
- Недостатня координація дій: Попри загальну чисельну перевагу, на окремих ділянках фронту взаємодія між підрозділами НКВС була недостатньою, що повстанці й використали для здійснення прориву.
Підсумок
Незважаючи на втрати, УПА зуміла прорвати кільце оточення і не була знищена, що можна вважати тактичним успіхом повстанців. Для НКВС це була серйозна репутаційна поразка, оскільки їм не вдалося ліквідувати велике угруповання УПА, незважаючи на багаторазову чисельну перевагу. Битва під Гурбами стала яскравим прикладом героїзму і вмілої тактики УПА, а також свідченням того, що боротьба за незалежність України продовжувалась навіть в умовах радянської окупації.
• Схема оточення.
• Таблиця для нотаток.
Очікуваний результат:
— Пояснення тактики УПА.
— Аналіз тактичних рішень.
— Висновки про зміну стратегії після бою.
Узагальнення вивченого:
Обговорення:
- Як і ким була створена УПА?
- Чи можна назвати битву під Гурбами перемогою УПА? Чому?
- Що вона показує про характер опору українців?
- Чи помітили ви “білі плями” в історії створення УПА?
Стікери:
- “Сьогодні я дізнався…”
- “Мене вразило…”
Домашнє завдання:
- Написати коротку рефлексію (100 слів): “Що для мене означає боротьба УПА?”
- Прослідкувати зв’язок історії УПА із сьогоденням.
- Створити міні-комікс або сторінку щоденника повстанця.