Відеоурок з історії України
Спікерка: Дарина Степанкова – акторка театру та кіно
У який час жив Григорій Сковорода?
Із якої родини походив?
Чому його філософія і творчість актуальні й досі?
Тема уроку: Освіта та культура козацької доби.
Г.С. Сковорода
(5 клас. Історія України. Власов, Данилевська)
Мета уроку:
- Розповісти учням, якою була освіта в Україні за козацької доби, про культурні здобутки українців. Познайомити з життям, поглядами та творчістю філософа, просвітителя Григорія Сковороди.
- Навчити розрізняти поняття “братство”, “братська школа”. Навчити аналізувати роль освіти у становленні і розвитку держави, внесок особистості в історію.
- Сприяти глибокому усвідомленню того, як освіта, освіченість сприяє розвитку не тільки особистості, а й цілої країни. Виховувати свідоме ставлення до навчання, гордість за історичні надбання України та українців.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Хід уроку
Актуалізація опорних знань
Гра “Упізнай історичного діяча”
Умови гри: Вчитель демонструє портрети історичних діячів і зачитує деякі “підказки”. Учні повинні відповісти, хто зображений на портреті і розповісти, що вони про нього знають.
Матеріали до гри
Перший історичний гетьман запорозьких козаків. Про нього народ склав пісню, у якій є такі слова:
Цар турецький к ньому присилає,
… к собі підмовляє…”
Гетьман Війська Запорозького (1648–1657). Керівник повстання проти коронної шляхти в Україні, котре переросло у загальну, очолену козацтвом, національно-визвольну війну проти Речі Посполитої. Уклав угоду з Москвою.
Найславетніший кошовий отаман Запорізької Січі, який не програв жодної з 244 битв, у яких брав участь. Боровся проти поляків разом з Богданом Хмельницьким, не прийняв рішення Переяславської ради (1654 р.) і відмовився присягати Москві,
Найдовше з усіх володарів булави, понад ніж два десятиліття поспіль, був правителем України. Його ім’я навічно ввійшло не лише до української, російської, шведської, польської, а й загалом світової історії. Для одних воно стало символом свободи та нескореності, для інших до цього часу асоціюється з політичним підступництвом.
Останній кошовий отаман Запорозької Січі, прожив 113 років. З 86 року Визнаний церквою святим.
Повідомлення теми та мети уроку. Розповідь вчителя (тези)
- Як ви думаєте, коли в Україні почались уроки?
Сирійський мандрівник Павло Алепський, який у 1652 р. їхав Україною до Москви писав: «Мало не всі українці та більша частина їхніх жінок і дочок уміють читати, добре знають порядок церковної служби; священики вчать сиріт, не дають їм вештатися без діла по вулицях. Черниці Вознесенського монастиря усі були не тільки письменні, а навіть високовчені й самі писали багато наукових та інших творів. Серед ченців є люди вчені, знавці права, або юристи, філософи і красномовці. У Лаврі є славетний печатний дім, що обслуговує весь край той. З його виходять церковні книжки, прегарно надруковані; на великих паперах малюнки значних місцевостей і країн, наукові розсліди та інше».
Чи міг бути українських народ таким освіченим, якби не ходив у школу? Певно, що ні. Якими ж були українські школи? Вони були братськими.
- Братські школи – це українські національні навчальні заклади в XVI – XVIII ст.
- До школи приймались діти всіх станів.
- Дітям з убогих сімей надавалась матеріальна допомога.
- Сироти були під повною опікою братства, яке вимагало від вчителів своєї школи однакового ставлення до всіх учнів.
Засновувались такі школи братствами.
| Братства – це організації міського населення, передусім ремісників і купців, які об’єднувалися з метою боротьби проти ополячення та окатоличення. До братств приймалися всі православні незалежно від національності, соціального походження чи майнового стану. |
Перше братство започаткували 1449 року львівські міщани. Згодом ці організації розповсюдилися по всій правобережній Україні.
Братчики організовували школи, будували госпіталі та православні церкви, відкривали друкарні, де видавалися українські книги і підручники. В основу своєї діяльності вони поклали ідеологію просвітительства, а головним засобом своєї боротьби обрали школи.
До наших днів зберігся Статут Львівської братської школи, який став зразком для інших братських шкіл. З нього ми дізнаємось, яким було навчання у братській школі.
- О 9-й ранку розпочиналися заняття влітку, а взимку вчитель сам визначав час початку навчання.
- Учень займав місце в класі, яке визначалося результатами його успіхів.
- Якщо хтось із учнів не заявлявся на урок — учитель посилав когось із вихованців з’ясувати причину.
- Навчальний день починався з молитви, а потім школярі відповідали домашнє завдання і перевірялися виконані вдома письмові роботи.
- Після цього вчитель пояснював новий матеріал і видавав учням завдання, щоб вони переписали їх вдома.
- Іноді урок проходив у формі бесіди чи диспуту.
- Потім відпочинок.Діти обідали і знову поверталися до школи, виконували і перевіряли домашні завдання один у одного.
- За поведінкою вихованців стежили спеціально призначені вихователі або старші вихованці школи.
- Коли, батько приводив сина до школи, то підписував угоду з учителем, де зазначалося, чого школа має навчити учня.
- Угода підписувалась, у присутності двох свідків, найчастіше це були сусіди. Обов’язком батьків була перевірка домашнього завдання.
- Зокрема, вивчали граматику грецької, слов’янської, латинської, польської мов, діалектику і риторику.
- Серед предметів, які вивчали в школі – курс інтегрованої математики. Наприклад: арифметику вивчали разом з геометрією й астрономією.
- Були поширені і предмети естетичного циклу: малювання, співи.
А зараз я пропоную відвідати ще один навчальний заклад. Він відрізнявся від братських шкіл, бо там навчались лише діти священиків. А викладачем у ньому була людина, що мала великий вплив на культуру, релігію, гуманітарну науку не тільки тих часів. Вплив цей відчувається і понині.
Перегляд відео
Питання до обговорення відео:
- Який навчальний заклад ми відвідали?
- Як звали знаменитого вчителя Переяславського колегіуму?
- Що про життя Григорія Сковороди ви довідались з відео?
Закріплення вивченого: читання оповідання “З вірою в добро” (стор. 134-136 підручника)