Історія України 8 клас. Кореспондуючі теми:
- «Українське козацтво у Хотинській війні»,
- «Діяльність Петра Конашевича-Сагайдачного»
Мета уроку
- Розповісти про походи українського козацтва у Кримське ханство, Османську імперію, Московське царство, роль Запорозького війська у Хотинській війні. Скласти життєпис П. Конашевича-Сагайдачного, показати його роль у боротьбі з Османською імперією та Кримським ханством.
- Формувати вміння критично осмислювати історичний матеріал, формувати думку про роль Запорозького війська в політичному житті різних держав та у державотворенні України. Формувати розуміння значення козацьких походів для міжнародного авторитету України.
- Виховувати стійкий інтерес до вивчення історії свого народу, відчуття приналежності до великої нації воїнів.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Хід уроку
Вступне слово вчителя:
Сьогодні ми перенесемось у час, коли українські козаки стали відомими далеко за межами своєї землі, – їх боялися турки, поважали європейці. Це епоха сміливих походів і великих постатей, що формували генотип нашої нації. Саме такі сторінки історії дають новим поколінням українців відповідь на питання: Хто ми?
Актуалізація опорних знань
Мозковий штурм. Клас ділиться на дослідницькі групи. У кожної групи – своє питання для дослідження. Завдання: дати відповідь на питання у цікавій формі (презентація, доповідь, вікторина, інтерв’ю з козаком тощо).
Питання для дослідження:
- Хто такі козаки?
- Що ми знаємо про закони і устрій Запорізького війська?
- Які території були під загрозою нападів Османської імперії на початку XVII ст.?
- Географічне розташування Січі та шляхів морських походів.
Підсумки мозкового штурму, повідомлення теми та мети уроку.
Ось лист турецького хроніста про козацькі напади, датований(1615 роком:
“Козаки, яких називають запорожцями, напали на місто Синоп на Чорному морі. Вони прибули на малих човнах, схожих на пташині гнізда, але рухаються вони швидко, немов вітер. Воїни ці не бояться смерті — вогнем і мечем увірвалися до міста, спалили кораблі, захопили гармати та зникли в морі, поки султанові війська ще не встигли зібратися. Народ наш жахнувся: ніхто не чекав, що прості люди з півночі здатні на таку відвагу”.
Дайте відповіді на питання:
- Які риси козаків підкреслює автор?
- Чому цей опис важливий для розуміння ролі козаків у міжнародній політиці того часу?
Це свідчення османського хроніста про один із реальних морських походів козаків.
Зверніть увагу, як описано козаків: маленькі човни, швидкість, раптовість, сміливість.
Турецька імперія — могутня сила, але навіть вона була вимушена рахуватися з силою і політичною волею Запорізького війська.
А ось іще один документ. Це – уривок з листа Гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного до польського короля Сигізмунда III у 1621 році:
“Ми, військо Запорозьке, готові йти проти ворога віри нашої – султана турецького.
Хоч ми і втомлені довгими походами, але не відступимо від боргу захисту краю і віри православної. Просимо короля дати слово і допомогу, щоб перемога була спільною, а слава – на весь християнський світ”.
А це – уривок з опису “Хотинська війна 1621 року” в польській хроніці (також датується 1621 р.):
“Козаки під проводом гетьмана Сагайдачного прибули під Хотин, мов буря.
Вони билися в перших рядах, відбивали приступи турків, не давали ворогу підійти до наших таборів. Навіть поляки дивувалися їхній відвазі: де найнебезпечніше – там були запорожці”.
Ці документи – незаперечні свідчення не тільки характеру війська Запорізького, а й його ролі на політичній та історичній мапі першої чверті XVII ст., де учасниками подій були такі потужні політичні гравці, як Кримське ханство, Османська імперія та польська держава Річ Посполита. І наша задача сьогодні – з’ясувати цю роль.
Гра-квест «Походи козаків першої чверті XVII ст. п. Конашевич-Сагайдачний» .
Мета:
Учні самостійно досліджують морські походи та стратегічну роль козаків.
Сценарій:
Вступне слово вчителя: Уявіть, що ми повертаємось 400 років тому. Над Чорним морем ширяють козацькі чайки, османські кораблі готуються до бою, а на півночі Європи вирішується доля могутніх імперій. Українські козаки — не спостерігачі, а гравці у великій політиці.
Учні діляться на три групи:
- Козаки (команда Сагайдачного).
- Польське військо (союзники).
- Османська імперія (супротивники).
- Історики (спостерігачі поза часом).
Передзавдання: кожна команда має прочитати параграф підручника https://uahistory.co/pidruchniki/gisem-ukraine-history-8-class-2021/12.php
Завдання 1. Морські походи козаків
- “Козацька рада” отримує завдання — розробити морський похід на одне з міст: Варна, Синоп або Стамбул. Вони аналізують маршрут (на карті), ризики, тактику атаки.
- “Османська імперія” готує план захисту.
- “Польське військо” спостерігає та оцінює військові рішення “Ради”.
- “Історики” ведуть хроніку – занотовують ключові тези на “сторінці історії”.
Наприкінці — коротке обговорення:
- Що допомогло козакам перемагати?
- Чому їх боялись турки?
Завдання 2. Участь козаків у Хотинській війні. Перегляд відео
Вирішальний момент у міжнародному визнанні козацької сили.
Запитання:
- Хто був головнокомандувачем козацьких військ?
- Яку роль вони відіграли в перемозі союзних військ?
- Яке значення ця битва мала для України?
Завдання: кожна група аналізує один аспект:
1. “Козацька Рада” – військові дії козаків: тактика, бої, перемоги.
2. “Річ Посполита” – міжнародний контекст: чому Річ Посполита залучила козаків.
3. “Османська імперія” – міжнародний контекст: як змінився розклад сил після Хотинської війни.
3. “Історики” – образ Сагайдачного: лідер, стратег, дипломат.
Презентація висновків кожної групи (2–3 хв).
Заключний етап уроку, домашнє завдання
Заповнити таблицю рефлексії
| Які факти я дізнався/лась | Які думки вони викликали? | Де я це можу використати? |
Домашнє завдання:
- Уявіть, що ви – Гетьман Сагайдачний. Напишіть листа нащадкам, розкажіть у ньому про участь у Хотинській війні.