Кореспондуючі теми шкільної програми:
Історія України 10 клас:
- Спроба відновлення Української держави. Початок збройної боротьби УПА,
- Рух Опору та його течії в Україні,
- Бойові дії впродовж 1942-1944 років на території України,
- Вигнання з України нацистських загарбників,
- Україна на завершальному етапі війни.
Мета уроку
- Змістова: розкрити перебіг Рушірського бою та значення події для українського визвольного руху.
- Діяльнісна: навчити учнів критично аналізувати історичні джерела, порівнювати факти, робити власні висновки.
- Ціннісна: виховувати шану до борців за незалежність і розуміння складності історичної правди.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань (дослідницький урок).
Обладнання та матеріали:
- відеоурок,
- Порівняльна таблиця “Три джерела – три правди.
- Роздаткові картки,
- Інтерактивна дошка для групової роботи,
- Стікери, маркери, фломастери, ватман.
Хід уроку
Актуалізація опорних знань
Вправа “Відкритий мікрофон”
Правила гри: Учитель задає питання і передає мікрофон бажаючим відповісти. Аудиторія реагує на відповіді, підіймаючи картки:
- Зелена – цілком згоден,
- Жовта – згоден, але можу додати,
- Червона – не згоден.
Під час відповідей хтось із учнів може рахувати, хто скільки карток отримав.
Питання до вправи:
- Звідки історики беруть матеріал для встановлення правди про події, які вони досліджують?
- Що включає в себе поняття “історичні джерела”?
- В чому складність роботи фахового історика?
В кінці оголошуються результати, підбиваються короткі підсумки.
Емоційне налаштування:
Учитель:
У цій історії є все: відвага, честь, правда. І брехня, яку довелося розплутувати десятиліттями. Це історія командира сотні “Березівська” Української повстанської армії Мирослава Симчича, який у бою за бандерівську столицю Космач зумів зі своїм загоном знищити кількаразово переважаючі сили противника. Але правду про цей бій кожен писав по-своєму…
Перегляд відео
Завдання під час перегляду:
- Зверніть увагу, які джерела аналізують автори.
- Поміркуйте, чому їхні версії відрізняються.
Робота з відео.
Учні відповідають на завдання до відео.
Вчитель підсумовує сказане учнями.
Аналітична гра: “Три джерела – три правди”
Учні працюють у трьох групах:
- Радянські документи,
- Літопис УПА,
- Спогади Мирослава Симчича,
аналізуючи таблицю з точки зору своєї тематики:
1. Порівняльна таблиця «Три джерела — три правди»
| Джерело | Зміст версії | Мета / контекст | Що викликає сумнів |
| Радянські документи | Заявляють про «ліквідацію» загону УПА, мінімізують власні втрати. | Показати успіхи радянської армії; звітність перед командуванням. | Занижені втрати, спотворені факти, пропагандистський стиль. |
| Літопис УПА | Зображує перемогу українських повстанців, героїзує учасників. | Передати бойовий дух, створити образ незламності. | Може перебільшувати масштаби подій. |
| Спогади Мирослава Симчича | Детальний опис бою, особисті оцінки, переживання. | Прагнення зберегти правду, водночас – вплив часу, допитів і травми. | Можливі неточності, а також свідоме викривлення на допитах. |
1. Радянські документи – рапорти командування (занижені втрати, спотворення результатів).
2. Літопис УПА – створений для передачі бойового духу повстанців, героїзує боротьбу УПА.
3. Свідчення Симчича — базуються на власних спогадах і допитах після арешту.
________________________________________________________________________
2. Картка “Питання до дискусії”
- Чому дані різних джерел про Рушірський бій не збігаються?
- Які чинники можуть впливати на правдивість спогадів?
- Як відрізнити історичний факт від інтерпретації?
- Чи можна вважати всі документи достовірними свідченнями?
- Як би ви сформулювали власне визначення “історичної правди”?
________________________________________________________________________________________________________________
3. Місце для нотаток і рефлексії
Мої спостереження під час уроку:
……………………………………………………………………………………………………..
……………………………………………………………………………………………………..
……………………………………………………………………………………………………..
Що мене вразило найбільше:
……………………………………………………………………………………………………..
……………………………………………………………………………………………………..
……………………………………………………………………………………………………..
Мій висновок про Рушірський бій і Мирослава Симчича:
……………………………………………………………………………………………………..
……………………………………………………………………………………………………..
……………………………………………………………………………………………………..
___________________________________________________________________________________________________________________
Підбиття підсумків:
Учні діляться своїми думками й висновками. Вчитель підсумовує:
- На допитах у НКВС повстанці часто обманювали, щоб урятувати побратимів, а кати брехали, щоб залякати арештованих і вибити з них правду. Як правило, тортури були такими жорстокими, що люди починали говорити те, що їм підказували їх мучителі. Тому навіть архівні свідчення потребують критичного аналізу.
Наприкінці — короткий висновок:
Перемога під Синіми Водами — це приклад того, як розум, стратегія й єдність можуть подолати навіть сильнішого ворога.
Підсумок і рефлексія:
Інтерактивна вправа “Хто говорить правду?”
Учитель зачитує уривки (цитати з трьох джерел). Учні відгадують, з якого вони походять, і пояснюють мотиви кожної сторони.
Підсумок: “Що таке правда в історії?”
Учні формулюють одне речення-висновок і записують на стікері: “Історична правда – це…” Стікери вішають на дошку.
Учитель підсумовує: “Її можна приховати, але не знищити. Бо правда – це сила пам’яті”.
Домашнє завдання
Напишіть коротке есе-розвідку: «Що я дізнався про Мирослава Симчича і чому його бій став символом військової звитяги УПА”.