Історія України 10 клас.
Кореспондуючі теми шкільної програми:
- Україна на початку німецько-радянської війни,
- Україна в умовах нацистської окупації,
- Рух Опору та його течії в Україні,
- Бойові дії упродовж 1942-1944 років на території України.
Мета уроку
- Ознайомити учнів зі становищем українських земель упродовж німецько-радянської війни. Розкрити обставини створення Дивізії «Галичина» і перебіг бою під Бродами, показати долю українців між двома тоталітарними режимами.
- Навчити учнів критично аналізувати історичні події з різних точок зору.
- Виховувати толерантність і вміння співчувати людським виборам у трагічних історичних обставинах.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Обладнання та матеріали:
- Відеоурок,
- Карти бою під Бродами,
- Контурні карти,
- Смарт-дошка або проектор,
- Стікери, маркери, ватмани для групової роботи
Хід уроку
Актуалізація опорних знань
Слово вчителя:
У середині минулого століття на українських землях вирувала світова війна. Україна стала полем бою між сталінським тоталітарним режимом та гітлерівською Німеччиною. Україна – розірвана на дві частини, без своєї держави й армії. Молоді чоловіки стояли перед страшним вибором – у якій формі воювати, щоб вижити і, можливо, колись боротися за незалежність. Одних мобілізували до Червоної армії, інших – у Вермахт і вони обрали, наприклад, шлях Дивізії “Галичина” у надії, що вона дасть військовий досвід для створення власної армії.
Дві дороги. Дві долі. У кожного – своя правда і своя тінь. І от у липні 1944 рокуАле вони сходяться в одну точку під містом Броди. Саме там, серед диму, багнюки й безвиході, зустрілися українці з різних армій, різних форм і різних мрій.
Давайте подивимось, як це сталося, і намагаємося зрозуміти не тільки події, а й людей у них.
Вивчення нового матеріалу:
Перегляд відео:
Запитання перед переглядом:
- Чи можна засуджувати людей, які опинилися перед вибором між двома імперіями?
- Що для вас важливіше – форма, у якій воювали українці, чи їх наміри?
Робота з відео:
Завдання після перегляду:
- Хто і як показаний у відео?
- Які емоції викликає бій?
- Як автори відео ставляться до бійців дивізії “Галичина”?
Аналітична робота: “Між двома імперіями”
Учні обговорюють у парах:
- Чому була створена Дивізія “Галичина”?
- Хто її очолював?
- Чого прагнули українці, які вступали до неї?
Ключова думка:
Багато молодих українців бачили у дивізії шанс здобути військовий досвід і колись повернути його проти будь-якого окупанта. Але керівництво залишалося німецьким, і цей факт не можна оминути – саме тому історія дивізії така суперечлива.
Робота з фактологічною таблицею:
Бій під Бродами (липень 1944 р.) — короткі факти
| Питання | Відповідь |
| Коли і де відбувся бій? | 13–22 липня 1944 року, Львівщина (район Броди – Золочів – Олесько – Підкамінь). |
| Хто воював? | Радянський 1-й Український фронт проти німецької групи армій “Північна Україна”, у складі якої була дивізія “Галичина”. |
| Що таке дивізія “Галичина”? | Військове формування з українських добровольців, створене 1943 року під командуванням німців. |
| Чому українці йшли до дивізії? | Вони хотіли мати власне військо й досвід бою – у надії, що колись воюватимуть за Україну. |
| Хто був проти створення дивізії? | ОУН (б) – вважали її “німецьким проєктом”, що використає українців як гарматне м’ясо. |
| Як проходив бій? | Дивізію кинули у найтяжчий відтинок фронту; вона опинилась в оточенні (“Бродівський котел”). |
| Які були втрати? | Із 11 000 вояків – близько 7 000 загинули, 3 000 прорвалися з бою. |
| Що сталося з тими, хто вижив? | Частина приєдналася до УПА, інші емігрували. |
| Що символізує цей бій? | Трагедію народу, який не мав своєї держави й мусив воювати у чужих арміях. |
| Головна думка | Коли в народу немає власної держави – його діти служать тим, хто завоював їхню землю. |
Завдання:
Користуючись фактологічною таблицею, підготуйте розповідь про історію дивізії “Галичина”. Подайте її в будь-якій формі: презентація, есе, репортаж тощо.
Групова робота: “Три погляди на історію”
Учні працюють у трьох групах, отримують картки:
Група 1 — Бійці дивізії “Галичина”
Ми не були нацистами. Ми хотіли боротися з більшовизмом і мріяли про українську армію.
Нам казали, що дивізія стане частиною українського війська.
Ми загинули під Бродами, так і не маючи права на свій прапор.
Запитання: Чи можемо ми назвати цих людей патріотами?
Група 2 — Радянське командування
Ми вважали їх зрадниками, бо вони воювали проти Червоної армії.
Пропаганда називала їх “фашистами”.
Але для багатьох солдатів то були їхні сусіди й родичі…
Запитання: Як впливала радянська пропаганда на сприйняття цих подій після війни?
Група 3 — Сучасні історики
Сьогодні ми бачимо трагедію без чорного й білого.
Дивізійники воювали в чужій армії, але з думкою про Україну.
Це урок історії — не судити, а зрозуміти.
Завдання: Як сучасним фахівцям з історії примирити нащадків радянських бійців і воїнів дивізії “Галичина”?
Підсумки уроку та рефлексія:
Рефлексійна картка “Мій вибір і моя держава”
Поміркуй і напиши кілька речень-відповідей:
- Що нового я розумів сьогодні про війну та вибір українців?
…………………………………………………………………………………………
……………………………………………………………………………………… - Чому історія дивізії “Галичина” не є просто “чорною” чи “білою”?
…………………………………………………………………………………………
……………………………………………………………………………………… - Як ти розумієш вислів:
“Коли немає своєї держави — служиш тим, хто прийшов із чужою”?
…………………………………………………………………………………………
……………………………………………………………………………………… - Підсумуй одним реченням:
“Я хочу, щоб Україна мала свою армію, тому що…”
…………………………………………………………………………………………………………………………………………………………
Висновок: Броди – це не тільки бій. Це приклад трагедії бездержавності.
Історія вчить нас не засуджувати — а берегти своє.
Домашнє завдання
Есе: “Чи можна виправдати тих, хто служив у чужій армії?”
Ключ для вчителя:
Цей урок створено для того, щоб дізнатися історію не через лозунги, а через людські долі. Події під Бродами – це не лише епізод Другої світової, а дзеркало української бездержавності. У 1944 році українці опинилися між двома імперіями – радянською та нацистською, не маючи власної армії й вибору, кому служити. Одні пішли в Червону армію, інші – в дивізію “Галичина”. Кожен вірив, що бореться за своє, і кожен заплатив свою ціну.
Завдання вчителя – не судити, а допомогти учням зрозуміти: коли в народу своєї держави немає, його діти завжди служать тим, хто прийшов її поневолити.
Цей урок – не про героїв і не про винних. Це урок про ціну свободи і значення власної держави.
Педагогічна ідея
Матеріал учням розуміє складність історичних виборів українців у Другій світовій війні. Мета – не засудити, а побачити людей у безвиході історії.
Урок побудовано на трьох рівнях:
Факти – знання історичних подій.
Осмислення – спроба зрозуміти мотивацію.
Рефлексія – формування власної громадянської позиції.
Орієнтовні відповіді до міні-завдань:
1. Чому українці прийшли до різних армій?
- Тому що не мали своєї держави й армії.
Кожен вибір був спробою знайти та знайти шлях до свободи. Усі сторони (Червона армія, дивізія “Галичина”, УПА) були серед українців патріотів, які вірили, що служили Батьківщині.
2. Чи можна звинувачувати тих, хто опинився у чужій формі?
- Ні, якщо розуміти історичні обставини. Важливо не виправдовувати злочини режимів, але й не таврувати людей, які жили у війні.
Учитель може підкреслити: “Ми маємо право на пам’ять, але не на ненавість.”
3. Як розуміти думку “Коли немає держави – служиш тим, хто її окупував”?
- Без власної армії українці ставали частиною чужих – німецької або радянської.
Це урок для сучасності: незалежність тримається на власному війську та єдності.
Орієнтовні тези до рефлексійної картки:
Що нового я розумів?
– Що війна для українців не мала “свого” фронту.
– У кожній формі були наші люди – і це трагедія, а не вина.
Чому історія не чорно-біла?
– Бо мотиви людей різні: одні хочуть вижити, інші — здобути зброю для України.
– Крім того, правильний намір міг опинитись під чужим прапором.
Підсумок:
“Я хочу, щоб Україна мала свою армію, тому що тоді ніхто не може примусити нас воювати за чужі імперії”.